Дзвінок домофона.
- Можна заколядувати? 
Посміхнуло.
- Можна! Тільки ж не через домофон.
Приходять. Років 13, обоє. Спочатку співає він, нижчий, певно, на голову, голос ламається, трохи поспішає, але враження приємне, ще й колядка не традиційні "Добрий вечір" чи "Нова радість". Вона стоїть в куточку. Думаю: "Може, подобається дівчина, взяв, щоб вона теж яку копійчину отримала". Закінчує. І тут без переходу починає  вона. Люди, ви би чули цей голосок!!! Я маю слабенький слух і не  поставлений голос, бачу, що вона ніде не вчилася: не правильно набирає повітря, трохи бере на горло. Але ж це ... не знаю, дзвіночок! Такий чистий, дзвінкий голосок, така гарна колядка, з буковинських, очевидно. Шкода, що не додумалась увімкнути диктофона. І ще шкода, шо в наших глибинках такі талантища пропадають, а в жежо відповідних впливових людьов нима :).
Гарний настрій на весь день.
В німця, кстаті, культурний шок. Холодець він не засмакував, хрін йому загострий, оселедця так і не ризикнув спробувати. Зате борщ і домашня ковбаса пішли на ура! :)

знали б ви люди, яка смачна кутя в мене цього року!!! Вперше, між іншим, вона в мене така мням-мням!!! 
Христос Народився! 

Смачної куті!

Знаєте, в чому неймовірна особливість дітей, які від самого зачаття разом? Я щодень більше дивуюся цьому, бо раніше не бачила. В них фактично немає "я", "мене", а є "ми".
- Мам, а ми їсти хочемо.
- Мам, а ти забереш нас з садочка?
- А ми підемо гуляти?
- Полюбай нас.
- Нам треба...
Не знаю, може, це мої так, але вони якось... цілісні. Вони дуже рідко сваряться, вступають в бійку, якщо другого ображають, разом бавляться, разом засинають, мають однакові смаки в їжі і іграшках (можуть однаково захоплено гратися кухнею, бісером або машинками), слухають одні казки і вони завжди "ми". Якщо, наприклад, я бачу, що вони щось там не можуть поділитися і сварю ініціатора суперечки, то інший заступається. Оленка егоїстичніша, зліша, напористіша, але, все одно, в неї завжди "ми".
З кожним днем свого дорослішання вони стають все більш загадковими для людини, яка завжди сама по собі. Спостерігаю.

(кафешки-бари-ресторани закриті на свята) і попросив він запрезентувати українську кухню. Я троха понервувалася, що ж маю таку відповідальну місію, а потім зазирнула в свій холодильник. Бідний Тімо...
Отже, меню:
- український борщ з реберцями, 
- печена домашня ковбаса з хроном, 
- холодець (теж можна з хроном :)), 
- гриби мариновані, 
- оселедець з зеленою цибулькою,
- квашені огірки і помідори, 
- картопля-токмачі, 
- деруни зі сметаною, 
- печена птиця з яблуками і лимоном в дупі, 
- тушений кабачок, 
- салат з помідорів і огірків, 
- чай з липи і м.яти або компот з вишень, 
- справжні українські цукерки різних виробників, 
- свіжі яблука (домашні),
- пироги з сиром.
Є ще тістечко, але не знаю чи він подужає...
Що ще такого типового презентувати? Хоча мені чогось здається, що і від даного списку його тре буде відкачувати.
А ви як? Сьогодні постите? 

В Киеве по телевизору реклама в основном, которая предлагает всякме мезимы, фесталы, белый уголь, миниралочки.
А в метро уже недели две по мониторчикам показываю анекдот "-Мила хочеш випити кави у ліжку? - Так! - Тоді зроби і мені!"

А за полями в снегу едем через пару часом в Ровенскую область. Камин! Мы едем к тебе!


Новый год встретила с друзьями! Было очень весело, как всегда!


И 31го декабря цветок поменял место жительства!

Один доллар восемьдесят семь центов. Это было все. Из них шестьдесят центов монетками по одному центу. За каждую из этих монеток пришлось торговаться с бакалейщиком, зеленщиком, мясником так, что даже уши горели от безмолвного неодобрения, которое вызывала подобная бережливость. Делла пересчитала три раза. Один доллар восемьдесят семь центов. А завтра Рождество.
( Читати... )

У Валі - сандалі, 
в Христинки - машинка, 
а Саня та Даня
катаються в санях.
В Оленки сукенка, 
у Лерки - цукерки, 
Іванко їсть манку, 
Іринка - малинку.
У Мішки є книжка, 
у Паші - гуаші, 
у Юлі-цибуля,
а що ж має Майя?
У Майки є майка, 
у Майки є гайка, 
є кішка і мишка
й Аничка-сестричка! 

скоро помщуся сусідам: після свят затіваю глобальний ремонт, з перфоратором, руйнуваннями і цілодобовими грюканнями. Бгггг

поділитися з вами... впевненістю (якась така позитивна впевненість всередині) і гарним морозним настроєм :)
Таким

І таким :)

Оце, як я лежала хвора, з запаленням, відходивши перед тим 5 днів з болячкою і температурою, було мені так фігово, що здалося: всьо, капці, помираю. Рухатись не можу, холодно, разом з тим я вся мокра, трясе, шкіра хворобливо реагує на м.якусіньку піжаму, в грудях вогнем пече і давить - ні вдихнути, ні видихнути. Ніч, в хаті всі сплять, навіть поділитися нема з ким, та й лякати не хочеться. Температура і тиск луплять всі захмарні висоти, точно було 40 градусів температури і 140*100 тиск. Я так чітко розуміла, що зараз помру і так чітко розуміла, наскільки сильно цього не хочу: як же мені шкода малих, мами... скільки справ не дороблених. От так я довго впірювалася в стелю, мовчки боролася з задишкою і замерзанням, і домовлялася з усіма вищими силами. І саме з тої ночі почала оклигувати, запалення не пішло далі (воно в мене було не у всіх легенях, а тільки в самому низу).

Запоздале офіційне привітання емо-менеджера Євгенівановича з Новим Роком людей і роботів!
Трєпєщі, Павло Зібров!

Ноут-бук, сумка до ноут-бука, дріт-зарядка до ноут-бука, юсб-мишка до ноут-бука, юсб-міні юсб дріт до ноут-бука, фотоапарат, сумка до фотоапарата (поки всьо, бо юсб-мініюсб в нас на ноут і на фотик один), записник А-5 формату, пенал з двома десятками різноманітних кольорових ручок, гаманець, флешка, два мобільних, мп-3 плеєр з навушниками і запасною батарейкою, калькулятор (програмований), зошит з планами-конспектами уроків, кілька запасних пакетиків цукру, сухі серветки, вологі серветки, шось цікаве типу муміфікованого жука або оригінально висушеного каштана прямо в шкірці або якась іграшка. Як ви думаєте, нормальні жіночі прибамбаси мені в руки поміщаються? А потім всі дивуються, шо нафарбована я ходжу двічі на рік :), бгггг.

"Вы хочете песен? Их есть у меня!" (с)

( різні фотки з початку року )

Оксанка Севама-мама sevama на гутірці українських поетів повісила колядки, їх можна скачати і слухати, чим я успішно займаюся.

Хай отой новий рік буде кращим, ніж торік!

В мене всьо кльово. І на день народження і на новий рік отримала гарні подарунки: фотоапарат, кавоварку, кавомолку (нарешті я зможу пити справжню каву, а то всьо руки не доходили), безрукавку (теж руки не доходили), а ще пару елементів спідньої білизни (ги, ще ще на три речі більше прийдеться шукати по хаті:)) і срібну, позолочену ложечку з кілограмом кави, а ще здоровезні рушники, теплі і волохаті і це ше не все, адже мій день народження традиційно розтягується. Тому всі, кому не лінь і хоче шось добре зробити, приходьте 4 січня в районі 17, якщо що, зголошуйтеся, я в неділю ввечері адресу видам :).  Хузяйка я паскудна, гору тушеного мняса з картоплею не обіцяю, але філіжанку свіжозапареної кави чи пахучого чаю на вибір з тортом під будь-який алкоголь (Джоні Вокера не буде, а так можна всьо порішать) до смаку гостя гарантую :). Ну і компанія буде :). Он, Мала Мурашка і Стєкунова вже зголосилися :). Якщо хто зголоситься з чужого міста, тож шота вирішимо.
А малим дід мороз притяг величезну кухню, здорову коробку бісеру, машину на радіуправлінні, збірну модель хамера, трусів, колгот і цукерок (блііііііііііін, коли ж ті свята закінчаться? Я нервуюсь від такої кількості цукерок!!!). Так шо от.
Я особисто зараз пропадаю на продовження зустрічі Нового року, уже в МОЇЙ компанії, ну і мого дня народження :).
Так шо Новий рік почався якось сонно, фінансово забезпечено, трохи напряжно. Очевидно, добрішою за цей рік я не стану, а дед-лайнами він продовжить мене радувати.

Так шо вот, всіх люблю. Особливо маму, сестру, папу, половина, дітей і вапчє.
Ги.
Харашо святкуєте? Голівонька не бобо?

З новим роком! 

Подробиці згодом будуть на musicarchivesua 

З Днем Народження!